построенный из кирпича - ещё

1) матем. побудо́ваний

2) техн. збудо́ваний, побудо́ваний; ( сооружённый) спору́джений; (из камня, кирпича - ещё) змуро́ваний

1) матем. побудо́ваний

2) техн. збудо́ваний, побудо́ваний; ( сооружённый) спору́джений; (из камня, кирпича - ещё) змуро́ваний

1) ( относящийся к кирпичу) цегляни́й, цегло́ви́й; ( построенный из кирпича - ещё) муро́ваний

2) ( служащий для изготовления кирпича) цеге́льний

3) ( цвета кирпича) цегли́стий, цегля́стий

1) ( относящийся к кирпичу) цегляни́й, цегло́ви́й; ( построенный из кирпича - ещё) муро́ваний

2) ( служащий для изготовления кирпича) цеге́льний

3) ( цвета кирпича) цегли́стий, цегля́стий

техн. кирпи́чный ( построенный из кирпича - ещё), муро́ванный, стро́ящийся

1) з[по]будувати, вибудувати, поставити що, (из кирпича, камня) змурувати, вимурувати. [Поставлю хату і кімнату (Шевч.)]. -ить фразу, речь - збудувати (скласти) фразу, промову;

2) (войско) ушикувати, пошикувати. Построенный - збудований, вибудуваний, поставлений, (из камня) змурований, вимуруваний. [Мов панський дім, будинок пишний твій поставлений з доброї деревні (Грінч.)], (о фразе, речи) збудований, складений; (о войске) ушикований, пошикований. [Ушиковане російське військо вступило в дейламську столицю (Леонт.)].

* * *

1) збудува́ти, побудува́ти; ( о строении) споруди́ти, поста́вити; (из камня, кирпича) змурува́ти, помурува́ти, ви́мурувати; ( создать в уме) укла́сти

2) ( в ряды) ви́шикувати

3) ( сшить) поши́ти

и Изо предл. с род. пад.

1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;

2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.

* * *

предл. с род. п.; тж. изо